ЕСВВ - Статьи о ЕСВВ

Павло Лєщинський

Європейська ліга власників вовкодавів

 "Найкраще, що є у людини – це собака"

Туссен Ніколя Шарлє*

В 1999 році я та моя кохана дружина Світлана майже випадково придбали цуценя туркменського вовкодава, або, як його ще називають на батьківщині, алабая. Потому була перша виставка собак і перемога! Уявіть собі, наше цуценя стало найкращим! Що ще треба його власнику для щастя? Дорогою додому ми тримали у руках кубок, медаль та диплом – фізичне втілення звитяги. А наші душі заполонили почуття радості, гордощі та бажання розповісти усьому світу про те, яке в нас надзвичайне, дивовижне, найліпше серед усіх цуценя! Настрій, переживання, відчуття того, що з нами сталося щось неймовірне, дійсно хороше і правильне, підштовхнули нас до думки про необхідність змін у нашому суєтному житті! Так зненацька, через собаку, ми зрозуміли, що майбуття має бути пов’язане із кінологією.

Врешті-решт так воно й вийшло. Все відбувалося навіть надто швидко. За місяць ми заснували спеціалізований часопис для собачників – професіоналів та аматорів «Твоє собаче діло». За півроку зареєстрували в Міністерстві юстиції міжнародну громадську організацію «Євразійська спілка власників вовкодавів» (англійською – «Eurasian union of wolfhound owners»). А вже за рік відбулася перша спеціалізована виставка собак порід вовкодавів із відповідною назвою – «Вовкодав».

Дивні ці собаки – туркменські та кавказькі вовкодави. За різних джерел вовкодав, як порода, сформувалася три-шість тисяч років тому. Вочевидь вони ті самі собаки, яких і приручила первісна людина. Французький мандрівник Гійом де Рубрук** у 1253 році в своїй книжці «Подорож у східні країни» так писав про пращурів кавказьких вовкодавів:

«Вся ця країна лежить від західної сторони того моря, де знаходяться Залізні ворота Олександра*** і гори аланів****, до північного океану та трясовин Меотіди*****, де починається Танаїд******. Ісидор Севильський******* оповідав, що там мешкають собаки, такі могутні й такі люті, що вони здатні хапати бугаїв та позбавляти життя левів. Це вірно, судячи з того, що я дізнався із розповідей, як там, у напрямку на північ, собаки, виходячи зі своїх велетенських розмірів й кремезної сили, тягнуть вози, як воли».

Вікова дружба з людиною на генному рівні заклала у вовкодавів якості, з якими не посперечається жодна з існуючих сьогодні порід собак. Найголовніші з них, безумовно: відчайдушна відвага при охороні території і майна, несамовита сила і буйна міць, шалена любов і нестямна відданість до свого хазяїна. 
Жорж Кюв’є******** якось висловився досить вичерпно: «Собака складає найяскравіше, найдосконаліше і найкорисніше з усіх здобутків, які коли-небудь отримувала людина». 

Взаємини людини і вовкодава відтворюють стосунки, які ми воліємо назвати справжньою дружбою, навіть побратимством. І тільки у цьому контексті ми підійшли до породного тестування вовкодавів із собі подібним з метою перевірки їх робочих якостей. Це не собачі бої, бо це взагалі не бої. Поєдинок між двома особинами має виключно ритуальний характер і ставить за мету, як у природному відборі в дикій природі, виявити вожака зграї.

Олександр Павлович Мазовер*********, у своєму «Звіті проведенного обстеження середньоазіатських вівчарок Туркменської РСР у 1952 році» писав:

„При підборі пар відбирають найбільш крупних кобелів, славетних винищувачів вовків, злобних та сміливих сторожів або як переможців у собачих боях, які відіграють на протязі століть значну роль у збереженні та удосконаленні породи… Таким чином, ці обидва грубі способи відбору плідників (звичайний, при якому найсильніший кобель відганяє своїх суперників від суки й не допускає до неї нікого на протязі всієї пустовки та штучний відбір, що дотримується того ж напрямку – вибір найбільш сильних і сміливих собак, що вступають у боротьбу з вовками або переможців собачих боїв)... все ж таки сприяють удосконаленню породи і повністю відповідають меті виявлення потрібних для її використання (робочих) якостей... 
Виходячи з того, що якості собаки-бійця необхідні для захисту отар від вовків, собачі бої служитимуть хорошими тестовим випробуванням, у яких собаки набувають потрібних навичок, хват „за місцем” і т.д. Кращі бойові собаки, родоначальники видатних ліній, відомі за межами своїх районів. Вони вивозяться для участі (і майбутніх запліднень) в інші, іноді окремі райони. Бої збирають багато народу і мають чітко визначені, хоча й неписані, правила. ...Собачі бої практикують на різних святах та культивуються окремими аматорами (селекціонерами)”.

Отже ми зрозуміли, що породне тестування поєдинком конче потрібне нашим улюбленцям. Але як це робити, де відшукати правила? Відповіді прийшли разом із експертом, що приїхав на нашу виставку «Вовкодав».

Фаріда Ісмаїлівна Болкунова – людина-легенда, неймовірно віддана собаківництву, професіонал високого класу, талановита письменниця та несамовита до нестями у своїй любові до рідних онуків бабуся. Це її очима ми «побачили» й зрозуміли алабая. ЇЇ щирі інтерв’ю, майстерні оцінки поголів’я передусім, як заводчика зі стажем, а вже потім, як судді-експерта з екстер’єру, довгі відверті розповіді за філіжанкою чаю у невимушеній атмосфері відкрили нам новий світ, в який ми згодом і поринули з головою. 

Ми отримали «з перших рук» і туркменські правила, і відеоматеріали з поєдинками видатних собак Туркменістану зі змістовними коментарями Фаріди. З цього можна було починати. А вже у 2003 році ми вперше в історії світової кінології офіційно видали «Правила проведення тестових випробувань для перевірки робочих якостей вовкодавів». Один із найважливіших елементів народної селекції – випробування вовкодавів на «профпридатність» стало звичайним зоотехнічним заходом в ЄСВВ.Тестинг (так ми почали називати тестові випробування середньоазіатських та кавказьких вівчарок) дозволяв виявляти кращих представників порід, описувати їх і в якості основного племінного матеріалу використовувати при розведенні.

2003 рік. Вперше в історії кінології відбувся офіційний чемпіонат Євразії з тестингу вовкодавів. Фінал був за собакою з України і ми вбачали в цьому в тому числі й заслугу ЄСВВ. А вважаючи на те, що основним ореолом існування вовкодавів є країни Середньої Азії та Кавказу, можна впевнено сказати, що пройшов чемпіонат світу. Ми були справді щасливі, бо домоглися того, на що сподівалися у своїх найпотаємніших мріях. 

Потому відбувся і другий офіційний чемпіонат Євразії з фіналом у Києві. То був справжній тріумф. Масштаби дійства перевершили всі найоптимістичніші сподівання. І от тоді, саме тоді, ми збагнули – це насправді перемога! А отже вороття назад нема. Тестингу вовкодавів – бути! Водночас прийшло розуміння необхідності наукового підґрунтя ідеї тестування собак для оцінки робочих якостей. 

І ми перегорнули ще одну сторінку нашого кінологічного життя, ставши студентами зооінженерного факультету Національного аграрного університету. Навчання за спеціалізацією «кінологія» відкрила і для мене, і для моєї дружини, так би мовити, «внутрішній» світ собак. Я маю на увазі не тільки анатомію чи психологію тварини, а й генетичні екзерсиси природи, особливо останні дослідження науки про спадковість та біотехнології. Ми разом з іншими випускниками стали першими в історії НАУ студентами-заочниками, хто отримали дипломи зооінженерів-кінологів. 

Ви скажете: «Дивно, скрізь вони перші!» 

Ми відповімо: «Можливо й так, але думаємо, що це тому, що в нас була мета, здійснення якої ми дуже жадали, завжди плекали надію і сподівалися на Божу милість».

Після цих історичних подій середини першого десятиріччя нової ери, поява нових, або «добре забутих старих» кінологічних організацій, які скопіювавши наші «документальні» досягнення, почали проводити альтернативні чемпіонати України з тестингу вовкодавів, не налякала нас, а лише підштовхнула до нових ідей і спонукала до активних дій.

Ідея перша – регулярна участь у найпопулярнішій в Україні радіопрограмі «На дружній лапі» з buy priligy її постійним ведучим Сергієм Волинчуком в рубриці «Спорт-тайм». Ми стали першими, хто майже десять років розповідали про вовкодавські іспити, які постійно проводила ЄСВВ. Відповідаючи на численні дзвінки по телефону у прямому ефірі, ми констатували, як поволі змінюється відношення до поєдинків собак із собі подібними у багатьох небайдужих до тварин респондентів. Розуміли, трансформація має пройти у мозку людини. Тільки тоді, як більшість, мовляв, пересічних громадян зрозуміє різницю між «собачими боями» і «тестингом», можна сподіватись на всебічну підтримку влади. А отже законодавчо закріпити необхідність тестових випробувань, як одного з елементів дресирування********** унікальної, інакше кажучи, виняткової породи собак – вовкодавів. 

Ідея друга – програма на телебаченні. Отримавши непоганий досвід ведучого на радіо, я, тепер вже член Спілки журналістів України, ризикнув спробувати свої сили у якості ведучого програми«Планета собак». Ми зібрали команду професіоналів-однодумців й зняли пілотну програму. Випуск номер один створювали: головний режисер і продюсер Олександр Афанасьєв, шеф-редактор Катерина Поповська, головний оператор Радіон, головний консультант Світлана Лєщинська і я – автор і ведучий програми. Епіграфом програми став влучний вираз Іллі Ільфа: «Собака настільки відданий, що навіть не віриш в те, що людина заслуговує на таку любов». Ця програма створювалася для тих,хто любить собак і для тих, хто їх боїться. 

«Як навчитися жити поряд з тими, кого ми приручили кілька тисячоліть тому?» – звертається ведучий з перших хвилин сюжету… 

Ми отримали позитивні відгуки на «пілот» від майже всіх високо рейтингових каналів телебачення України. Який з каналів стане партнером і «провідником» програми «Планета собак» наразі вирішує продюсер. А ще потрібен час, щоб вщухли політичні пристрасті в Україні і ми сподіваємося, дуже сподіваємося, що колись цей день настане!
І нарешті, одна із останніх цікавих ідей, яку продукувала ЄСВВ, – «Європейська ліга власників вовкодавів» (англійською – «Europe ligue of wolfhound owners»).

У 2005-2006 роках в Україні і в Російській Федерації відбулися просто-таки паради національних чемпіонатів з тестингу вовкодавів. Тільки останні лінивці не ставали організаторами якого-небудь тестового турніру. Далі більше. Політ фантазії сучасних «Остапів Бендерів» попросту вражав: Чемпіонат світу з тестингу вовкодавів, Кубок світу з тестингу вовкодавів, Олімпійські ігри з тестингу вовкодавів… Залишалося чекати на супер-чемпіонат Галактики та найсуперовіший супер-чемпіонат Всесвіту! 

Але насторожувало ще й інше. У лексиконі власників собак з’явилося нове, незрозуміле для багатьох, слово «егіда». Втрачався сенс випробувань, важливішим було – під чиєю егідою проходить той чи інший чемпіонат! 

Ситуація виходила з-під контролю. Рух вовкодавщиків був у небезпеці! Ми зрозуміли, що ці насправді злодійські проекти нам не зупинити. Але, з іншого боку, були впевнені, що сидіти, склавши руки, не можна, потрібно щось робити. Однозначно діяти треба і якомога швидше. 

«Зібрати заводчиків, власників потужних розплідників, окремих ентузіастів – меценатів і спонсорів, які прагнуть професійно займатися розведенням собак порід вовкодавів, і об’єднати їх в єдину в Європі професійну лігу, а створюючи цю нову структуру ЄСВВ, взяти за основу світову професійну лігу боксерів» – так підсумувало свою роботу на зборах Правління Спілки. Таким чином, наша ідея, розвинена головним суддею ЄСВВ з тестингу Олегом Пугачем, в минулому талановитого боксера, цікавого вчителя і мудрого вихователя молоді, у 2006 році пішла в життя.

«Європейська ліга власників вовкодавів» (скорочена назва «Євроліга») у сезоні 2009-2010 років організувала і реалізувала спільно із ЄСВВ та молдавською громадською організацією «Молда» свій перший проект, що отримав назву: «Перший офіційний чемпіонат Європи з тестингу вовкодавів (тестовий турнір)». Видатна подія для кожного, хто має власного вовкодава, а для членів ЄСВВ – ще й особлива. Під час проведення фіналів під Києвом участь у тестуванні взяли собаки представників п’ятнадцяти країн Європи! Доречними стали й дві міжнародні матчеві зустрічі Україна – Туркменія та Україна – Болгарія, які проводилися в історії цих країн офіційно – вперше! А ще в рамках проекту«Вовкодави, які вони є» відбулися ювілейна виставка «Вовкодав» і перша міжнародна науково-практична конференція на тему: «Особливості вирощування і використання собак породи середньоазіатська вівчарка»… 

В цьому році ми святкували десятирічний ювілей «Євразійської спілки власників вовкодавів». За ці роки було проведено близько ста значних зоотехнічних заходів – виставок, чемпіонатів з тестингу та дресирування. Засновано міжнародний ілюстрований часопис для собачників – професіоналів та аматорів «Твоє собаче діло», газету ЄСВВ «Вовкодав» та власний сайт ЄСВВ. Започатковано спілкування у прямому ефірі на радіо в програмі «На дружній лапі» та у нашому власному проекті – радіопрограмі про тварин «Інший світ». Ми впевнені, що з Божою поміччю у найближчому майбутті реалізується на телебаченні й проект «Планета собак». 
 

Розмірковуючи kamagra online про те, чи плідно ми працювали, чи не достатньо старанно, я несподівано зрозумів одну просту річ – ми були першими, а отже нам було важче за тих, хто йшли за нами. Ми щось робили для «тих, кого приручили». Щоб покращити їм їхнє собаче життя, віддавали частку життя свого, особистого. 

Тепер clomid online я і моя кохана дружина Світлана мешкаємо за містом. Ми збудували власний будинок, який є таким собі конгломератом житла і вольєрів для собак. Вікуємо однією сім’єю – люди й собаки. Тепер їх близько сорока, десять з яких постійно проводять життя поруч з нами. Вони є головними складовими двох наших власних розплідників – Центрального розплідника вовкодавів України тарозплідника Міжнародної кінологічної федерації*********** «Планета собак». 

Тоді, десять років тому, мені здавалося, що ось наразі й почнеться зовсім нове життя…
«Ну то й як, розпочалося?» – спитаєте ви.
«Ну… можна сказати, що почалося. Так, напевно почалося».
«А buy propecia online так подивишся, начебто таке саме, як і колись», – скажете ви.
Тоді я також подивлюсь й зміркую: «Авжеж, таке саме».
І розтовкмачити все це словами дуже важко.

____________________
. * Тussеn-Nicola Charlet (1792–1845 рр.) – французький маляр і художник. Численні акварелі та літографії цікаві за задумом, характерні за подачею фігур, правдиві і життєві за змістом, пронизані теплим відношенням до братів наших менших, добродушно-гумористичні, вони розходились у великій кількості екземплярів в усіх прошарках французької громади і створили художнику популярність, як пісні Беранже цьому поету. Полотен, писаних олійними фарбами залишив небагато. Найважливіші серед них – "Эпізод із наполеонівського походу в Росію", "Переправа маршала Моро через Рейн" та "Транспорт поранених" 

** Guillaume de Rubrouck, (біля 1220–біля 1293 рр.) – фламандський монах-францисканець, мандрівник. У 1253 –1255 роках за дорученням французського короля Людовіка IX здійснив подорож до монголів. Його внесок у середньовічнуу географічну літературу можна порівняти із здобутком Марко Поло

*** levitra online Дербентський прохід в Дагестані на західному березі Каспійського моря 

**** Осетини – народність, що проживає на Кавказі

***** Азовське море
 

****** Річка Дон

******* buy clomid San Isidoro de Sevilla (біля 560 р. – 4.04.636 р.) – архієпископ Севільї у вестготській Іспанії, останній латинський отець Церкви й засновник середньовічного енциклопедизму. У 1598 році був канонізований Римською католицькою церквою. Найвідоміша праця «Етимології» (лат. Etymologiae) або Початок (лат. Origines) надрукована у 1472 році є енциклопедією тодішніх знань. В двадцяти томах викладено відомості з граматики, риторики, математики, медицини, історії, права, космології, теології, агрономії, зоології та інших галузей знань. Дванадцятий том присвячений тваринам і птахам.

******** Georges Cuvier (1769–1832 рр.) – французський зоолог, один із реформаторів порівняльної анатомії, палеонтології та систематики тварин. Ввів поняття типу в зоології. Встановив принцип «кореляції органів», на основі якого реконструював будову численних доісторичних тварин. Не признавав мінливості видів, пояснюючи зміну викопних фаун і флор запропонованої у 1812 році ним же теорією катастроф. Відкрив та описав біля сорока вимерлих порід крупних ссавців – товстошкірих і жвачних. Був членом Французської академії, при Луї-Філіпі став пером Франції.

********* Інструктор племінного розплідника «Червона зірка», кінолог-експерт зі службового собаківництва Всесоюзної категорії, автор багаточисельних книжок з кінології та творець стандартів порід середньоазіатська та кавказька вівчарка

********** Техніка виховання тварини 

*********** Federation Cinology Internation (скорочена назва FCI)

 

 
Сейчас 19 гостей онлайн
Голосование
Являетесь ли вы владельцем волкодава?